Новини Наші новини Пригода на природі


Пригода на природі

Прийшла весна і це хороший привід проводити домашні групи на природі. Для багатьох віруючих такий формат сприяє кращому спілкуванню і ближчим взаємовідносинам. Така група, як правило пролітає непомітно і після неї не хочеться розходитись. Група «Наукова» вже не раз мала подібний досвід. Тим більше, місце, яке ми обираємо для цього залишається незмінним – чудове озеро і ліс у селі Тростянець.

Отож, без зайвих вагань ми вирішили одразу після недільного служіння відправитись на природу! Цього разу нас було п’ятнадцятеро, тому приїхавши на місце, ми почали шукати якусь простору галявинку для спілкування. Але оскільки це була неділя і погода була чудова, практично всі місця для відпочинку навколо озера були зайняті. Проте, після недовгих пошуків, ми змогли таки знайти затишний куточок, де можна було поспілкуватись без перешкод.

Як завжди, ми почали зі спільного обіду. На природі апетит у всіх був здоровий, тому цей час був зовсім не зайвим. Оскільки погода була, як на замовлення, ми змогли і по засмагати, і поплавати в озері і просто погуляти довкола. Для нас це завжди час неформального спілкування і спільної радості. Дуже радісно було бачити разом із нами подружжя Оксани і Володі. Останнім часом через вагітність Оксани, виїзди Володі на роботу в Київ, і їх проживання далеко від Львова, вони не так часто мали змогу бути у Церкві і на групі. Тому велику увагу неформальної частини групи ми приділили цій чудовій парочці.

Після відпочинку ми зібрались до купки, щоб мати духовне єднання. Костя привіз гітару, тому ми мали час поклоніння Ісусу. Потім було спілкування. Однією з головних тем, яку ми піднімали під час нашої розмови було те, що часто ми можемо не помічати Господньої присутності у наших буднях. Він може проявляти Себе через різні обставини і зустрічі з людьми, але ми просто не навчені побачити у цих простих проявах Його руку!

І раптом, в процесі нашого гарячого спілкування, ми помітили, що до нас від сусіднього столика нетверезою ходою наближається молодий чоловік з тарілкою, наповненою різними смакотами. Коли він підійшов до нас, ми, якраз перебували на піку нашої цікавої розмови. Ми були трохи збентежені таким втручанням, тим більше, що він почав просити когось із наших гітаристів підійти до їх столика і пограти їм на гітарі. Це не входило у наші плани, тому ми почали пояснювати йому, що він нам заважає і просили його залишити нас у спокої. Але він не вгамовувався, тому Сергій вирішив врятувати ситуацію і, взявши гітару пішов разом з цим чоловіком у напрямку їх столика.

Ми, зітхнувши з полегшенням, вже хотіли продовжувати таку цікаву дискусію, але зрозуміли, що ніяк не можемо зосередитись. Аж раптом хтось сказав: «Слухайте, а про що ми щойно говорили? Хіба не про це? Хіба цю «прикру випадковість» не Бог допустив?»

Як результат, ми всі, не довго думаючи, підхопились із своїх місць і кинулися до столу, де Сергій вже налаштовувався розважити наших нових знайомих. Коли вони побачили таку кількість людей, вони спочатку трохи злякались, але побачивши наш намір спільно заспівати для них, дуже зраділи.

Таким чином ми могли по-перше, прославити Господа, співаючи Йому хвалу перед ошелешеними відпочивальниками, а по-друге, практично засвоїти ту просту істину, яку ми щойно обговорювали в спілкуванні.

Завершивши спів, і сказавши молодим людям кілька слів про те, що Ісус їх любить, ми повертались на своє місце з радістю у наших серцях.

День добігав до свого завершення, за справу взялися комарі, тому ми, помолившись за потреби один одного, задоволені чудовим днем, поверталися назад у Львів.

Слава нашому Господу за такі чудові моменти, Його непередбачуваність і щедрість на подібні сюрпризи!

Цікава стаття? Поділися їй з іншими:

У вас немає прав коментувати статті, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть на сайт